Ракутін Костянтин Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин Іванович Ракутін
Константин Иванович Ракутин
Ім'я при народженнірос. Константин Иванович Ракутин
Народження3 червня 1902
село Новинки, Нижегородська губернія, Російська імперія
Смерть7 жовтня 1941 (39 років)
Смоленська область, РРФСР, СРСР
ПохованняІстринський район[d]
КраїнаСРСР
ПриналежністьНКВС СРСР, Червона армія
Вид збройних силприкордонні війська, піхота
ОсвітаВійськова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби1919-1941
ПартіяКПРС
ЗванняГенерал-майор
КомандуванняПрибалтійський прикордонний округ військ НКВС, 31-ша армія (СРСР), 24-та армія (СРСР)
Війни / битвиПовстання якутських конфедералістів, Радянсько-фінська війна, Друга світова війна: Смоленська битва (1941), Єльнінська операція (1941), Битва за Москву
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
CMNS: Ракутін Костянтин Іванович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ракутін.

Ракутін Костянтин Іванович (3 червня 1902, село Новинки, Муромський повіт, Владимирська губернія, Російська імперія — 7 жовтня 1941, Смоленська область, РРФСР, СРСР) — радянський діяч НКВС і воєначальник, генерал-майор (1940), Герой Радянського Союзу (1990, посмертно). Загинув у бою під час Другої світової війни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині в селі Новинки (нині Нижегородська область Російської Федерації), пізніше сім'я переїхала до Нижнього Новгорода, де майбутній воєначальник закінчив реальне училище.

Із 1919 році служив у Червоній армії. Учасник громадянської війни в Росії. Воював у складі 53-ї прикордонної стрілецької дивізії. Під час радянсько-польської війни потрапив у польський полон. Після повернення з полону був відправлений на Далекий Схід, де взяв участь у боях з білогвардійцями. Потім продовжував службу в органах ВЧК-ОГПУ.

У міжвоєнний період Ракутін служив у прикордонних військах. У 1927 році він як начальник Охотської окремої прикордонної комендатури брав участь у прилушенні Якутського повстання[1].

Закінчив Вищу прикордонну школу ОГПУ (1931) і Військову академію імені М. В. Фрунзе (1937).

У 1937—1939 роках — начальник 13-го Березинського прикордонного загону в Білорусі, у 1939 році — начальник 85-го Лідського прикордонного загону на заході Білорусі.

Учасник радянсько-фінської війни. Під час боїв з фінами Ракутін був начальником штабу Ленінградського прикордонного округу військ НКВС і начальником військ по охороні тилу 15-ї армії.

Із 21 липня 1940 по 22 червня 1941 року Ракутін був начальником Прибалтійського прикордонного округу НКВС СРСР.

Німецько-радянська війна

[ред. | ред. код]

Із початком німецько-радянської війни Прибалтійський прикордонний округ був розформований, а його війська передані Північно-Західному фронту. Ракутін був призначений заступником командувача військами Північно-Західного фронту по охороні тилу.

15 липня 1941 року Ракутін був призначений командувачем 31-ї армії, але в той же день цей наказ був відмінений і він був призначений командувачем 24-ї армії. На чолі армії Ракутін брав участь у Смоленській битві. Війська 24-ї армії провели Єльнінську наступальну операцію. Хоча місто Єльня і було відбите у німців, 24-та армія понесла величезні втрати і не змогла організувати оборону на нових ркбежах.

У жовтні 1941 року в ході операції «Тайфун» німці оточили в районі Вязьми 19-ту, 20-ту, 24-ту і 32-гу армії. 24-та армія була повністю знищена, а її командувач генерал Ракутін загинув у бою.

У 1996 році останки Ракутіна були віднайдені пошуковцями і перепоховані в меморіальному комплексі «Снегири» під Москвою[2].

Військові звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Slabuka, Vladimir; Слабука, Владимир (2010). Publikuetsi︠a︡ vpervye... : sbornik ocherkov istorii organov gosudarstvennoĭ bezopasnosti Kamchatki. Vladivostok: Русский Остров. ISBN 978-5-93577-050-1. OCLC 793668305.
  2. ↑ Ракутин Константин Иванович :: Память народа. pamyat-naroda.ru. Процитовано 6 серпня 2021.
  3. ↑ Ракутин Константин Иванович :: Память народа. pamyat-naroda.ru. Процитовано 6 серпня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Малашенко Е. И. Командующие фронтами и армиями в годы Великой Отечественной войны, 1941—1945. — М.: Вече, 2015. — 285 с.; ISBN 978-5-4444-2828-3. — С.184-185.
  • Великая Отечественная. Командармы: Военный биографический словарь. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2005. — ISBN 5-86090-113-5. — С.188-189.
  • Сечкин Г., Зайцев Н. Командарм из 1941 года. — М.: Московский рабочий, 1988. — 169 с.; ISBN 5-239-00069-7.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ракутін_Костянтин_Іванович